На території музею археологи знайшли Ближню печеру святого Антонія, яку в подальшому дослідили та реконструювали. У Дальній і зараз проводять роботи.
«В Любечі є так звані Ближня і Дальня печера. В Дальній ми відновлюємо підземну церкву, яких в Україні дуже мало.
Там зараз є ікона преподобного Антонія, Богоматері, Ісуса Христа і Троїцька. Люди вже туди ходять», — науковий співробітник Анатолій Федорченко.
Працівники запевняють, що у Любечі збільшився потік туристів, а відтак, і вектор розвитку міста.
А свій комплекс вони порівнюють із Батурином, який також починав свою роботу з маленького музею і доріс до Національного заповідника.
За літо 2017 року в Любечі провели понад 60 екскурсій тільки для киян.
Та після місцевих виборів новий голова подав клопотання про передачу приміщень і земельної ділянки, на якій і знаходиться музей, у власність ОТГ.
«Якраз 0,48 гектара – це вся та територія, на якій, окрім згаданих допоміжних споруд, знаходиться і двоповерховий комплекс, у якому розпочалося облаштування історико-краєзнавчого музею», — директор Навчально-наукового Інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського Олександр Коваленко.
Якщо депутати облради проголосують за таке рішення, то власником всієї ділянки стане Любецька громада.
Історики побоюються, що музейний комплекс припинить існування, адже без приміщення працювати не зможе.
До того ж «Древній Любеч» втратить грант Європейського союзу, а зал фондосховища так і не буде створений.
Журналіст Марина Шолох Оператор Дмитро Дриганов

ДЖЕРЕЛО!