Головна » 2014 » Грудень » 1 » Любеч в історії. Деякі хронологічні відомості...
19:52
Любеч в історії. Деякі хронологічні відомості...
882 р. - перша писемна згадка про місто.
907 р. - згаданий серед давньоруських міст, яким Візантія зобов’язувалась платити данину.
1097 р. - Перший Любецький з’їзд князів.
1147 р. - Любеч зруйнований смоленським князем Ростиславом.
1157 р. - місто спустошили половці, у 1159 р. місто назване "пустим".
1180 р. - Другий Любецький з’їзд князів.
1239 р. - місто спустошила монгольська орда.
ХІІІ ст. - в залежності від Орди: від першої половини XIV ст. під володарюванням брянських князів.
50-60-і рр. XIV ст. - приєднання Любеча до Великого князівства Литовського (ВКЛ).
1387 р. - Владислав Ягелон пожалував місто у володіння Скиргайлу Ольгердовичу.
1394 р. - Любечем керують великокнязівські намісники.
1424 р. - у володінні боярина Альберта Монивида (Войцеха) Кайлікіновича.
1424-1458 рр. - у володінні Яна (Івана) Монивидовича.
1458-1475 рр. - у володінні Войтеха Моновидовича.
1471 р. - центр волості Київського воєводства.
1477-1483 рр. - великокнязівським намісником в Любечі був Василь Любич.
1483 р., 2 жовтня - наданий у вотчину князю Василю Михайловичу Верейському.
1488 р. - перша згадка про любецьку митницю.
1499 р. - В.Верейський отримав підтвердження на Любецький замок від Олександра Ягелона.
1500 р. - містом володіє Марія Верейська (Палеолог).
1500 р., серпень - місто відібране князем Семеном Можайським, який приєднав його до Московської держави.
1503 р., 28 березня - за міждержавним договором Любеч визнаний за Московською державою.
1505 та 1506 рр. - кололь Олександр підтвердив за Софією Верейською та її чоловіком Ольбрихтом Гаштольдом право збирати податки з Любеча (формальне пожалування).
1508 р. - повернення Любеча до ВКЛ.
1516 р. - наданий О.Гаштольду та С.Верейській "у вічність".
1522 р. - Любеч визнаний Московською державою за ВКЛ.
1526-1527 рр. - Московська держава зобов’язувалася Любеч з волостями "не воювати".
1536 р., липень - московський воєвода князь Іван Горенський спалив Любеч ("острог взяли и посад пожгли").
1539 р. - О.Гаштольд заповів свої маєтки дружині.
1542 р. - помер О.Гаштольд.
1542-1549 рр. - містом володіє Софія Гаштольд-Верейська, померла 1549 р.
1549 (1550 р.?) - проведений опис Любецького замку.
1549 р. - місто перейшло до великого князя як виморочний маєток, київські воєводи призначають до Любеча своїх намісників.
1551-1552 рр. - місто захоплене московським військом.
1553 р. - привілей Сигізмунда ІІ Августа міщанам Любеча.
1560 (1559?)-1580 рр. - любецьким старостою був Павло Сапєга.
1560 р. - делегація любецького міщанства до Сигізмунда ІІ Августа.
1562 р. - Сигізмунд ІІ Август звільнив бояр Любецького замку від митних поборів.
1566-1567 рр. - Любеч розорений московським військом.
1567 р. - друга делегація любецьких міщан до Сигізмунда ІІ Августа.
1569 р. - Любеч стає центром староства Київського воєводства Речі Посполитої.
1570 р. - любецьким міщанам наданий королівський привілей на звільнення від "мыт и поборов".
1571 р. - проведена королівська ревізія Любецького староства.
1580-1583 рр. - любецьким старостою був Андрій Іванович Вишневецький.
1583-1585 рр. - уряд любецького старости займав київський каштелян Михайло Вишневецький.
1585-1594 рр. - любецьким та лоєвським старостою був Олександр Вишневецький, у 1578-1581 рр. - "старший" (гетьман) козацького реєстру.
1594-1611 рр. - старостування Войтеха Хотимерського (Хотимирського).
1606 р. - проведений опис ("інвентар") Любеча.
1609-1611 рр. - Любеч став базою армії Речі Посполитої у війні з Московською державою.
1612-1627 рр. - любецьким та лоєвським старостою був Микола Струсь.
1612-1613 рр. - Любеч постраждав від нападів московського війська.
1616 р. - у Любечі була побудована нова потужна фортеця (згоріла до 1654 р.).
1617 р. - московські війська випалили посади Любеча.
1622 р. - проведена королівська ревізія Любецького староства.
1629-1633 рр. - любецьким стольником був польський шляхтич Станіслав Рей.
1633-1638 рр. - старостування Адама Калиновського.
1635 р. - Адам Калиновський передав права на Любеч своїй дружині Христині Струсь (1606-1647 рр.).
1638-1648 рр. - любецьким та лоєвським старостою був чернігівський воєвода Мартин Калиновський.
1643-1645(?) рр. - Любецьке та Лоєвське староства знаходяться в оренді підстолія Максиміліана Бжозовського.
1644 р. - відновлення у Любечі митниці.
1646 р. - інкорпорація Любецького та Лоєвського староств Стародубського повіту Смоленського воєводства ВКЛ.
1648(?)-1649(?) рр. - любецьким та лоєвським старостою був чернігівський воєвода Самуель-Юрій Калиновський.
1648 р. - покозачення населення Любецького староства, утворення любецької сотні.
1649 р. - ультиматум Б.Хмельницького, за яким Любеч мав перейти під юрисдикцію Війська Запорозького.
1649., 31 липня - перша Лоєвська битва.
1650 р. - Б.Хмельницький взяв під свою протекцію любецьку шляхту та зробив Любеч ранговою маєтністю чернігівських полковників.
1651 р., 26 червня (6 липня) - друга Лоєвська битва ("Битва під Ріпками").
1651 р. - володарем Любеча став Януш Радзивіл.
1651 та 1653 рр. - Любеч як опорна база армії ВКЛ на Лівобережжі знаходився у козацькій облозі та був відвойований козаками.
1654 р. - Любеч названий "пустим", до міста була введена московська залога.
1662 р. - чернігівський полковник О.Силич отримав грамоту царя Олексія Михайловича із затвердженням прав на Любеч.
1663 р. - універсал гетьмана І.Брюховецького любецьким міщанам.
1688(?) р. - Любеч відібраний у чернігівських полковників і перейшов до гетьмана Івана Мазепи.
1693 р. - чернігівський архієпископ Лазар Баранович надав дозвіл ієродиякону Іоні та монаху Інокентію Щирському відновити Любецький монастир Св.Антонія.
1694 р. - Любецький монастир отримав універсал І.Мазепи.
1708 р. - після розправи над мазепинцями Петро І пожалував Любеч Павлу Полуботку.
1712 р. - московське військо у Любечі чатувало прихід з Правобережжя повсталих запорожців.
1764 р. - Любеч перейшов до родини Милорадовичів.
1781 р. - ліквідована любецька сотня.
1802 р. - Любеч став містечком Городнянського повіту.