
Бажаючі можуть придбати для себе на флеш-носій матеріал "На згадку про Любеч"
Замовити екскурсію можна за такими телефонами:
+38 098 876 36 86 | +38 098 831 06 74 | +38 096 702 78 16 | 04641 43 296 |
або заповнивши форму нижче
Старий Любеч мав власне неповторне обличчя. На початку ХХ століття він являв собою мальовниче містечко з населенням близько 3,7 тис. чоловік і досить розвинутою, як на той час, соціальною інфраструктурою: волосним правлінням, трьома початковими школами, лікарською амбулаторією, богадільнею, поштово-телеграфною станцією, паромною переправою і пристанню на Дніпрі. Крім землеробства і тваринництва місцеві мешканці залюбки займалися садівництвом і городництвом, рибальством, лісовими промислами і торгівлею. У містечку діяли численні крамнички, розташовані здебільшого на Базарній площі, де щопонеділка відбувались торги й чотири рази на рік - ярмарки. Окрасою Любеча були сім церков, споруджених протягом ХУІІІ-ХІХ ст., з яких на сьогодні збереглася лише одна - Преображенська. Місцеві мешканці шанували пам’ять уроженця Любеча св. Антонія Печерського, з яким за традицією пов’язували так звані Ближню і Дальню печери, вклонялися чудодійним іконам Любецької Божої Матері.
Мав Любеч і свого літописця - історика і громадсько-політичного діяча графа Г.О.Милорадовича (1839 - 1905 ), якому належали ошатна садиба в центрі містечка й велика економія на його околиці з винокурнею, паровими млином і молотаркою та фруктовим садом. Упродовж усього життя він плідно вивчав і популяризував місцеві старожитності. Нарис Г.О. Милорадовича з історії Любеча протягом другої половини ХІХ - початку ХХ століття витримав шість видань. Саме в останньому з них, що під назвою "Любеч и его святыня" побачило світ у Санкт-Петербурзі в 1905 році, було вміщено більшу частину репродуктованих світлин, які дозволяють немовби відсторонити запону часу і потрапити до старого Любеча...
Мав Любеч і свого літописця - історика і громадсько-політичного діяча графа Г.О.Милорадовича (1839 - 1905 ), якому належали ошатна садиба в центрі містечка й велика економія на його околиці з винокурнею, паровими млином і молотаркою та фруктовим садом. Упродовж усього життя він плідно вивчав і популяризував місцеві старожитності. Нарис Г.О. Милорадовича з історії Любеча протягом другої половини ХІХ - початку ХХ століття витримав шість видань. Саме в останньому з них, що під назвою "Любеч и его святыня" побачило світ у Санкт-Петербурзі в 1905 році, було вміщено більшу частину репродуктованих світлин, які дозволяють немовби відсторонити запону часу і потрапити до старого Любеча...
Старий Любеч у світлинах ХІХ-ХХ ст.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Про фотовідеоальбом "На згадку про Любеч"
Вашій увазі представлені скріншоти Фотовідеоальбому "На згадку про Любеч"Альбом виконаний у формі Web.
Альбом має чотири розділи:
1."Ми завжди раді гостям"
2."Відео про Любеч і любечан"
3."Фотоальбоми"
4."Мистецькі заходи"
Кожен розділ має відповідну кількість сторінок. Всього сторінок в альбомі - 29.
|