Міжнародний польовий археологічний семінар:

"Матеріальна і духовна культура Південної Русі"

    8 червня 2009 р. в Любечі відбулося засідання Міжнародного польового археологічного семінару «Матеріальна і духовна культура Південної Русі».
Незадовго до цього в Любечі була розкопана «Ближня» печера преподобного Антонія, яку належить ще реконструювати ( відразу ж за входом йде завал який треба розчищати ).
При цьому серед археологів виникли суперечки щодо того, хто викопав дану печеру.
   Не дивлячись на те, що всі перекази співвідносять печеру з ім'ям уродженця Любеча преподобним Антонієм, серед археологів знайшлися скептики.
Одні говорили про те, що печеру викопав граф Милорадович «на порожньому місці» в 1870 р, інші, що її викопав в пам'ять преподобного Антонія Інокентій Щирський в 1694 р.
Проте, літописні дані і документи неспростовно свідчать про те, що печера існувала з часів преподобного Антонія – тобто з 11 століття.
Те що предметів, які відносяться до часів преподобного Антонія небуло знайдено зовсім не випадково.
   Справа в тому що ця печера була викопана молодим Антипою ( таке мирське ім'я преподобного Антонія ) для того, щоб усамітнитися для молитви: вона була маленькою і ніяких особливих матеріальних речей, щоб «залишити нащадкам» бідний відлюдник не мав.
Пізніше печера, мабуть, підтримувалася в першозданному вигляді ченцями Антонієвого монастиря в 11-13 століттях, але на відміну від київських і чернігівських печер не розширювалася і не заглиблювалася.
   Потім коли монастир прийшов у занепад і на якийсь час припинив своє існування печера була покинута, але місцеві жителі – які були людьми віруючими знали де вона знаходиться.
І коли в Любеч з метою відродження монастиря прийшов Інокентій (у миру Іван ) Щирський ( на той момент відомий гравер ) і ієродиякон Іона Можевський – місцерозташування печери мабуть було точно вказане ченцям місцевими жителями. Щирський знову розкопав, збільшив в розмірі печеру і створив в ній невелику підземну церкву.
   Над печерою за ініціативою о. Іннокентія була побудована Воскресенська церква ( зруйнована після революції ).
Після скасування монастиря печера прийшла в занепад, і лише в 1870 р. вхід в неї був укріплений цеглою графом Милорадовичем. Але «цегляної підстави» рівно і як цегляних підпор печера не має, що свідчить про її стародавнє походження і невеликі розміри.
   Тому археологи все більше схиляються до висновку що розкопана печера – і є перше чернече житло на Русі, викопана основоположником російського чернецтва Антонієм, який, до речі, прийшовши з Афона до Києва спочатку печеру копати не став, а використовував готову «варяжську» ( а простіше кажучи «бандитську» печеру, яку до цього викрили в околицях Києва варяги що розбишакували по Дніпру і мабуть пізніше «зловлені» або вигнані княжою владою, що посилилася ).
У Любечі подібних «бандитських печер» мабуть не було і Антипі довелося копати її самому. Створювати «печерний комплекс» він не міг, тому печера була дуже і дуже скромною.

   Учасники семінару ознайомились з роботою Історико-археологічного музейного комплексу "Древній Любеч", відвідали історичні місця цього древнього міста, обмінялись досвідом роботи.

Фотоматеріали семінару