У 2008 році створено історико-археологічний музейний комплекс "Древній Любеч".
Він включає 7 об’єктів археології, архітектури, історії та культури Київської Русі, доби українського національного відродження.
Cелище Любеч стоїть на високих пагорбах і практично не має великих рівних поверхонь. Центр селища позначений великою площею, на якій розташований Спасо-Преображенський собор початку ХІХ ст. Від площі у різні боки розходяться чотири дороги, кожна з яких приведе вас до чудових пам’яток архітектури.
Найцікавішими об’єктами музейного комплексу є : печера Св. Антонія, Замкова Гора та кам’яниця наказного гетьмана України Павла Полуботка.
Уперше давньоруське місто Любеч згадується в «Повісті временних літ» 882 року. Ще одна давня згадка сягає 907 року – у договорі князя Олега з Візантією поруч з такими найвідомішими на той час давньоруськими містами як Київ, Чернігів, Переяслав, Полоцьк. Вже в ті часи місто на Дніпрі було важливим опорним пунктом на шляху «із варяг у греки».
У Любечі, як вважають історики, провів останні роки свого життя древлянський князь Мал (Мал Любечанин), тут народилися його діти – Малуша, яка стала дружиною великого князя київського Святослава і матір’ю Володимира Святого та оспіваний у билинах Добриня Нікітич.
З Любечем пов’язані доленосні події давньоруської історії. У 1016 році тут відбулася битва, в якій князь Ярослав Мудрий розгромив військо Святополка Окаянного. У 1097 році в Любецькому замку відбувся І з’їзд давньоруських князів.
Любеч відомий, як місто в якому народився основоположник чернецтва на Русі – святий Антоній (983-1073). З його іменем у Любечі пов’язані дві печери. Одна з них – «ближня» – знаходиться неподалік від кам’яниці гетьмана П.Полуботка. Поряд з печерою місцеві жителі облаштували колодязь зі «святою» водою. На цьому місті колись була криниця, що належала родині Милорадовичів. За переказами місцевих жителів, саме з цієї криниці брали воду монахи Антонієвського монастиря. За кілька сотень метрів розташована друга – «дальня» Антонієва печера. Значною була роль Любеча і в козацьку добу.
Нині про славну історію селища нагадують на Замковій горі пам’ятні знаки на честь 1100-річчя літописного Любеча , пам’ятник на честь Першого Любецького з’їзду князів та пам’ятний знак князям Олегу та Ігорю у парку. Приваблюють туристів і мальовничі любецькі околиці над Дніпром, які є чудовим місцем для відпочинку. Тож запрошуємо у подорож Чернігівщиною – вона гостинно зустріне Вас й подарує незабутні враження.

Наукова робота історико-археологічного музейного комплексу "Древній Любеч" здійснюється  Навчально-науковим інститутом історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського,
Національним архітектурно-історичним заповідником "Чернігів стародавній"

Тут регулярно проводяться:

- Історичні читання;
- Наукові конференції;
- Археологічні семінари;
- Круглі столи;
- Археологічні дослідження.

Історії Любеча присвячено наукові доробки кандидата історичних наук, доцента Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського, Ігоря Вікторовича Кондратьєва
Нотатки з історії Любеча
Родоводи любецької шляхти
Населені пункти любецької округи