Однією  з найдавніших форм духовної культури є звичаї та обряди.
Складний і тривалий шлях розвитку  пройшли українські календарно-побутові звичаї та обряди. Таку назву вони отримали через звֹ’язок з природними циклами (зимою, весною, літом, осінню) від яких залежав побут наших предків, тісно пов’язаний з певними видами господарських робіт.   Кожна пора року мала свою важливу кульмінаційну точку, до якої були приурочені обрядові дійства.
Купальська обрядовість є заключним етапом підготовки до жнив, пристосована до надзвичайно важливої події – літнього сонцевороту, коли природа досягає свого найвищого розквіту.
Купало вважали богом земних плодів, врожаю, добробуту та води, тому приносили йому вдячність у той час коли мали настати жнива.
Відновили проведення свята в древньому Любечі в 1990 році.
На березі Дніпра збиралися місцеві жителі, мешканці навколишніх сіл, їхали сюди із Києва, Чернігова, Славутича і навіть із Білорус ... Читати далі »